|
|
3 жовтня – цей день в історії
ПОДІЇ
382 — Римський імператор Феодосій I виділив землі Фракії для поселення вестготів.
1533 — Жителі села під Віттенбергом (Німеччина) продали все майно у зв'язку з прогнозованим проповідником М.Штихелем кінцем світу.
1621 — Перемога війська під проводом П.Сагайдачного під Хотином.
1762 — У Кремлі коронована на царство Катерина II.
1812 — У Криму закладений Нікітський ботанічний сад.
1863 — Президент США А.Лінкольн оголосив кожен останній четвер листопада Днем подяки.
1866 — За Віденським договором Австрія віддала Італії Венецію.
1875 — У Цинцинатті відкритий перший в Америці жидівський коледж.
1906 — Міжнародним сигналом лиха був затверджений сигнал SOS (раніше діяв сигнал CQD).
1917 — У Чигирині розпочався Всеукраїнський з'їзд козацтва, під час якого затвердили статут організації й обрали її Генеральну раду на чолі з Павлом Скоропадським.
1925 — Відкрили Харківський державний театр опери та балету.
1926 — Розпочався Перший український науковий з'їзд у Празі.
1929 — Королівство сербів, хорватів і словенців набуло офіційної назви Югославія.
1932 — Ірак отримав повну незалежність від Великої Британії.
1935 — Розпочалась італійсько-абіссинська війна.
1941 — Гітлер у своїй промові заявив, що Росія остаточно розбита і ніколи більше не відродиться.
1942 — Німці вперше випробували ракету ФАУ-2.
1943 — У Сталіно (Донецьк) прибув перший після вигнання німців пасажирський потяг.
1945 — Створено Всесвітню федерацію профспілок.
1945 — У віці 10 років Елвіс Преслі взяв участь у конкурсі юних талантів і завоював другий приз. За пісеньку «Стара овечка» він отримав 5 доларів.
1949 — СРСР і Китайська Народна Республіка налагодили дипломатичні відносини.
1952 — Велика Британія провела випробування своєї першої атомної бомби.
1952 — У Лос-Анджелесі зроблений перший відеозапис на магнітну стрічку.
1967 — У Калузі відкрився музей історії космонавтики імені Ціолковського.
1973 — У Києві відкритий пам'ятник поетесі Лесі Українці.
1990 — Завершився процес об'єднання Східної і Західної Німеччини, щорічно відзначається як День Німецької єдності.
1991 — Губернатор Арканзасу Білл Клінтон почав кампанію з висування його кандидатом у президенти США від Демократичної партії.
1993 — У Москві розстріляно танками будівлю Думи (Білий дім).
2003 — філософ, доцент кафедри культури ЛНУ ім. Івана Франка Станіслав Шендрик вчинив акт самоспалення на знак протесту проти незаконного продажу міською владою земельної ділянки, яка належала йому згідно із судовим рішенням.
НАРОДИЛИСЬ
1852 — Костанді Киріак Костянтинович, український художник-передвижник.
1863 — Заремба Станіслав — польський математик, один із засновників Польського математичного товариства, член-кореспондент АН СРСР (†23.11.1942).
1873 — Шишков В'ячеслав Якович, письменник («Угрюм-ріка», «Гурт», «Омелян Пугачов», †1945).
1881 — Михайло Возняк, академік, літературознавець та історик літератури. (†20.11.1954).
1889 — Карл Осецький, німецький журналіст, лауреат Нобелівської премії миру 1935 року. Активно виступав проти мілітаризації Німеччини, загрози нацизму (†1938).
1894 — Безщасний Конон Петрович, кобзар (†1967).
1895 — Єсенін Сергій Олександрович, російський поет (†1925)
1896 — Шамрай Агапій, літературознавець (†1952).
1897 — Луї Арагон, французький поет, основоположник сюрреалізму, учасник Опору («Страсний тиждень», «Реальний світ», «Театр-роман», †1982)
1899 — Генрі Ларсен, канадський мореплавець, який першим у світі проплив Північно-Західним морським шляхом із заходу на схід.
1900 — Томас Вулф, американський письменник.
1908 — Вазген I, католікос усіх вірмен (†1994).
1924 — Франко Крістальді, італійський кінопродюсер («Закон є закон», «Розлучення по-італійськи», «Спокушений і покинутий», «Червоний намет», «Амаркорд», «Христос зупинився в Еболі», «І корабель пливе», «Ім'я Рози», †1992).
1925 — Гор Відал, американський письменник.
1934 — Волков Микола, актор («Білоруський вокзал», «Михайло Ломоносов», «На Гранатових островах»).
1935 — Армен Джигарханян, радянський актор театру і кіно («Здрастуйте, я ваша тітка», «Нові пригоди невловимих», «Собака на сіні», «Місце зустрічі змінити не можна», «Тегеран-43»).
1935 — Чарльз Дюк, американський астронавт, який побував на Місяці.
1939 — Каневський Віктор, футболіст київського «Динамо», чемпіон СРСР.
1950 — Рогожкін Олександр, російський кінорежисер.
1953 — Васильєв Геннадій Андрійович, Генеральний прокурор України у 2003–2005 рр.
1954 — Ел Шарптон, американський політик, активіст за права чорношкірих.
1963 — Самойлов Вадим, російський музикант, соліст групи «Агата Крісті».
Джерело: uk.wikipedia.org
Розкажи друзям:
|
